Adidas чи Abibas?

1996 рік. Дніпро. Школа номер 81. Вася з 11-Б стоїть з ніг до голови в малазійському Abibas, який звисає у невигідних місцях і розходиться у вигідних, і, почуваючись, однозначно завдяки спортивному костюму, впевненим собі, зверхньо дивиться навколо. Ліда з 5-А, у якої від кросівок Ruma, відвалилася підошва, перев'язала її шнурками і безуспішно намагається бігти стометрівку. А мати парфум Gussi в ті лихі часи було щось із розряду гарантій поповнити ряди тих, хто вдало вийшов заміж. Ідея про модні бренди увірвалася в голодний на красу простір юної України та урочисто осіла на ринках, які на той момент були майже центром нашого Всесвіту. Різницю між Adidas та Abibas недосвідчений споживач зрозумів не відразу…

2010 рік. Ресторан. За столом сидять дівчата та вечеряють. При першому наближенні здається, що вони всі сестри, так вони схожі. Але це не сімейна подібність, це наслідок гіалуронової кислоти, ботоксу, макіяжу та моди на Анджеліну Джолі. Красуні під копірку штампуються в магазинах краси з однаковими губами та вилицями. А чи можна «губи як у Ірини Шейк» та «груди як у Памели Андерсон»?

Так, але невже копіювання – це доля територій пострадянського простору? Ні, звичайно. Весь світ копіює. Ось картина – наслідування Ренуару, ось робота – точна копія Моне, а це підробка під Пікассо. І взагалі не до кінця зрозуміло, найдорожча колись продана картина «Спаситель світу» все ж таки належить пензлю Леонардо да Вінчі, чи ні?

Ну, і що ж не так із копіюванням? Навіть теорія бізнесу говорить про те, що копії розширюють ринок, рекламуючи оригінал, тим самим даючи лідерові можливість заробляти ще більше, адже він збирає вершки. Певною мірою, копіювання - вища форма лестощів оригіналу (і не важливо, свідомо чи несвідомо). Копіювання має своє позитивне завдання у розвитку. Це підготовка, вибрані орієнтири, перші класи школи Життя. Це тренування перед початком справжньої Великої гри, а це потребує інструментів. Чому так рідко в результаті починається ця Велика Гра з реалізації своєї Креативності?

Однією з найпоширеніших причин є внутрішня мотивація копіювання. Копіювання через фрустровану агресивність, страх, помсту, заздрості робить практично неможливим перехід на вищий рівень самого себе. Така мотивація не вчить, не формує Особистість, а урізає її до рівня наслідування. Людина змушена красти тільки тому, що так і не зрозуміла унікальність свого внутрішнього Сонця. Нема контакту. А відновлювати його – довго, потрібна покірна робота над своїм внутрішнім світом. Ця історія про «Бути», а не «здаватися». Щоб писати як Мікеланджело, потрібно БУТИ Мікеланджело. Але це неможливо! Кожен із нас – неповторна гра Життя. За всіх часів харизма творця і першопрохідника на своїй дорозі притягує, заворожує, підкуповує, даючи відчуття чогось справжнього, цінного, невловимого контакту з оригіналом. І завжди будуть ті, кому вистачило сміливості вибудовувати себе і ті, чий життєвий почерк захований за чужими малюнками, з чиєю ідентичністю ми, на жаль, не познайомимося ніколи.